У фільмі показано різні погляди людей на війну в Україні. Усі вони проживають у Німеччині, мають відмінні ідентичності та міграційне минуле. Під час роботи над фільмом завдяки спілкуванню з головними героями стало зрозуміло, що історії постраждалих внаслідок війни в Україні не варто змішувати з іншими. Це сприятиме кращому розумінню проблематики. Попри важливість кожного погляду, є потреба у подальшому вивченні того, як «GERMANIA» як платформа може доречно розповідати історії окремих людей.
з українськими субтитрами
з українськими субтитрами
ZDF-Sendungen mit ukrainischen Untertiteln
Триває не лише збройна боротьба, але й інформаційна. У другому епізоді спецвипуску «GERMANIA» ми поспілкувалися з чотирма людьми, які мають безпосередній зв’язок з Україною чи Росією та передали їхні думки й почуття щодо війни в Україні. В умовах пропаганди, роздвоєння особистості у пострадянського покоління та пошуку істини наші гості розповіли про свої почуття, погляди та канали, які інформують про актуальну ситуацію.
Аріна Пашкевич, студентка з України, евакуювалася зі свого рідного міста Маріуполя 18 березня. З важким серцем їй довелося залишити свого батька, якого відправили на війну. Дідусеві та бабусі Аріни не вдалося подолати довгий шлях до кордону із Польщею. Юна українка пригадує модернізований Маріуполь, розповідає про своє життя до того, як стала біженкою, і розмірковує про те, що, мабуть, вже ніколи не зможе повернутися додому.
Письменниця та режисерка Анна Жуковець народилася у Маріуполі. У п’ять років вона переїхала до Німеччини. Тепер її рідного міста немає. Вона живе самими лише спогадами про своє дитинство. Після початку війни в Україні Анна не спала три дні, адже дуже хвилювалася за близьких та друзів із Маріуполя. Вона з головою занурилася у медіасвіт під час війни і навіть після стількох років життя у Німеччині досі почувається тут чужою.
Дмитро Цвєтков родом з Одеси. Він досі добре пам’ятає радянську пропаганду, про яку дізнався ще у школі. Його висновок: за увесь час російські ЗМІ зовсім не змінилися. Така ж брехня вільно поширюється світом через пропагандистські сайти та нові засоби масової інформації. Щоб зрозуміти, де правда, а де вигадка, Дмитро стежить за Telegram-каналом Володимира Зеленського і читає російські пропагандистські сторінки, а потім порівнює інформацію. У соціальних мережах він також вбачає нову можливість тримати руку на пульсі та інформувати людей про важливі події війни.
Журналістка Анастасія Тихомирова, сім’я якої проживає у Москві, розповідає: «Я зовсім не спала 24 лютого. У мене аж волосся стало дибки». Її також шокує те, що на російському телебаченні показують ті самі кадри, надаючи зовсім іншу інформацію. «Критичне ставлення до ЗМІ» — слова незрозумілою мовою для багатьох людей у Росії, адже їм бракує досвіду життя у демократичній державі. «Як жити далі з цим тягарем, з цією провиною мого народу?»
З нашого другого епізоду спецвипуску «GERMANIA» про війну в Україні знову стає зрозуміло, наскільки важливі особисті історії постраждалих. Адже вони дозволяють відчути біль, принесений війною, яка перетворює людські життя на цифри у статистиці.
